примітити
Смотреть что такое "примітити" в других словарях:
примітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
примітити — див. примічати … Український тлумачний словник
примічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примітити. || примі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
примічати — а/ю, а/єш, недок., примі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Звертати увагу на кого , що небудь; помічати. || Помітивши що небудь, брати до уваги, запам ятовувати. || Вирізняти кого небудь з поміж інших; відзначати. || Відзначати в думці що небудь,… … Український тлумачний словник
помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати … Словник синонімів української мови
доглядатися — а/юся, а/єшся, недок., догля/дітися, джуся, дишся, док. 1) розм. Те саме, що придивлятися. 2) тільки док., діал. Помітити, примітити, побачити. 3) тільки недок. Пас. до доглядати 1) … Український тлумачний словник
угледіти — (вгле/діти) і рідше угля/діти (вгля/діти), джу, диш, док., перех., розм. 1) Сприйняти зором; побачити, помітити. || Роздивитися кого , що небудь. || Пізнати, примітити кого , що небудь. || Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. ||… … Український тлумачний словник
непримітний — а, е. 1) Якого важко або неможливо побачити, примітити. || рідко. Який не має істотного, важливого значення; маловажний, незначний. 2) перен. Який мало відрізняється від інших, не привертає до себе уваги … Український тлумачний словник
Унесённые призраками — 千と千尋の神隠し (Сэн то Тихиро но камикакуси) Жанр фэнтези, приключения … Википедия
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
освѧщеныи — (59) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к освѧтити в 1 знач.: Съсѹдъ златъ. ли сребрьнъ ос҃вщенъ бывъшь… никтоже на свою потребѹ да не освоить. (ἁγιασϑέν) КЕ XII, 19а; вещи цр҃квьны˫а въ неи же ос҃вщени сѹть не прода˫ати. (καϑιέρωνται, в др … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
